Тема: СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ
Мета: формувати уявлення про зміст понять «стереотипи», «дискримінація», «ксенофобія», «расизм», «толерантність»; формувати соціальні та полікультурні компетентності школярів, вміння аналізувати, висловлювати власну думку,застосовувати набуті знання та досвід в конкретних ситуаціях; сприяти формуванню активної життєвої позиції, вихованню толерантності, взаємоповаги.
Тип уроку: комбінований урок з елементами тренінгу.
Обладнання: підручники, картки, кольоровий папір,
Основні поняття: стереотипи, упередження, дискримінація, геноцид, ксенофобія, расизм, толерантність.
Легше вирішує й засуджує той, хто менше замислюється.
Джордано Бруно
Кожен, хто має терпіння, може володіти всім, що побажає .Франклін.
ХІД УРОКУ
Сьогодні на уроці ми спробуємо виконати вправи, що ознайомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, расизмом, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Спробуєте зрозуміти, як протистояти таким явищам.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку, плану, за яким учні мають працювати.
1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
2. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
3. Толерантність – основа сучасного суспільства.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
Вчитель. Стереотип — стале, спрощене уявлення про кого- або що-небудь.
Уперше термін «стереотип» використав класик американської журналістики Уолтер Ліппман в 1922 р. у книзу «Громадська думка». "Стереотип, – писав У. Ліппман, – це упереджена думка, яка рішуче керує усім процесом виховання. Він маркує певні об'єкти як знайомі, так і не знайомі. Тому ледве знайомі здаються добре знайомими, а не знайомі чужими. Він оперує знаками, які можуть варіювати від істинного індексу до невизначеної аналогії"
Світ, який людям треба пізнати, й світ, який вони знають, – часто дві зовсім протилежні речі. На думку Ліппмана, суспільство знайшло вихід з цієї проблеми у використанні стереотипів – сталих та економних змістових форм існування масової свідомості, яка оперує світом та у світі. Коріняться вони дуже глибоко не тільки в масовій, а й в індивідуальній свідомості. Їх ніхто не вигадав і не запроваджував, як і багато чого в світі людей, вони виникли із суспільної потреби в них. Вони завжди однозначні, хоча реальна поведінка людини багатогранна. Часто стереотипи перетворюються в забобонність.
Цим словом він намагався описати метод, за допомогою якого суспільство намагається категоризувати людей. Як правило, громадська думка просто ставить «штамп» на підставі деяких характеристик.
Стереотипи є складовою частиною масової культури. Вони можуть формуватися на основі віку («молодь слухає тільки рок-н-рол»), статі («усі чоловіки хочуть від жінок тільки одного»), раси («японці не відрізняються одне від одного»), релігії («іслам — релігія терору»), професії («усі адвокати — шахраї») і національності («усі євреї — жадібні»). Існують також стереотипи географічні («життя в невеликих містах безпечніше, ніж у мегаполісах»), речові («німецькі машини — найякісніші») тощо.
Наявність стереотипів не є провиною людини. Вони є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу. Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості.
Робота в групах
Ми стикаємося зі стереотипами щодня. Наприклад, яким є стереотипне уявлення про:
- гарну ученицю;
- поганого учня;
- учительку;
- хлопця вашого віку;
- дівчину вашого віку;
- бомжа;
- ділову жінку?
Робота в парах
Оберіть два стереотипи та стисло (3–4 речення) запишіть їхні характерні ознаки. Обміняйтеся своїми характеристиками.
Обговорення
1. Чи в усіх були одинакові стереотипи? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?
2. Чому у вас виникли такі стереотипи?
3. Під впливом яких чинників формуються стереотипи у суспільстві?
Розповідь учителя
Гендерні стереотипи – це уявлення в суспільстві про соціальні ролічоловіків і жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості.
До гендерних стереотипів можна віднести цілу низку поглядів ітверджень, як от те, що чоловікам приписують такі якості якрішучість, наполегливість, відвага, впевненість в собі, вміння вестипідприємницьку діяльність. Жінкам – нерішучість, пасивність,обережність. Чоловіків вважають більше схильними до лідерства, ніжжінки, більш амбіційними. Жінка вважається істотою, схильною допокірності, слабкості, залежності.
До гендерних стереотипів відносяться такі уявлення про соціальні ролірізних статей, як жінка – берегиня дому і чоловік – здобутчик.
Не даремно існує приказка про те, що "для жінки сім'я – це друга робота". Відповідно до такого розмежування важливою умовою самореалізації для жінки вважається успішний і вчасний шлюб. Жінка, яка не створила сім'ю, вважається невдахою, її називають "старою дівою". Чоловіка, який ніколи не одружувався, ніхто не назве невдахою, і для нього немає відповідного прізвиська. З іншого боку, успішність самореалізації чоловіка пов'язується з його кар'єрою, часто зі статусом в суспільстві. Такі стереотипи впливають на свідомість дитини, що тільки починає шлях в суспільному житті. Так, дівчатка часто ростуть з переконанням, що вони не можуть бути такими цінними працівниками в професійній сфері, як чоловіки, що впливає на самооцінку і певною мірою "виправдовує" той факт, що серед жінок дуже мало. Фінал більшості класичних казок однаковий, він уособлює "головну мету" жінки – заміжжя. Так формується стереотипна думка про те, що весілля – це єдиний засіб самореалізації жінки, і закріплюється логічний зв'язок між поняттями "дівчина" і "одруження". Наведемо кілька прикладів щасливого закінчення різних казок: "В чашечці квітки жив ельф. Він дуже зрадів, побачивши Дюймовочку, й запропонував їй стати його дружиною, королевою ельфів та царівною квітів. Дюймовочка була щаслива!"
Щоправда більшість казок, головними героями яких є чоловіки, теж закінчуються одруженням з королівнами. Тому може скластися аналогічна думка: головна мета чоловіка – теж одруження. Проте варто звернути увагу на те, що наречені-королівни зазвичай даються героям в нагороду за вірну службу королю ("Золота гуска").
Стереотипи існують й у відносинах між народами, які, достатньо добре знають один одного та мають спільне історичне минуле.
Наведіть приклади
Усі стереотипи поділяються на позитивні, негативні і нейтральні.
1.Використовуючи вже відому інформацію, спробуйте з’ясувати причини виникнення стереотипів.
З обговорення можна зробити висновки про те, що причинами виникнення стереотипів є: відсутність життєвого досвіду; емоційне сприйняття та упереджене ставлення; отримана інформація; відсутність достатньої кількості фактів.
Розповідь учителя
Стереотипи по-різному впливають на життя суспільства. В більшості випадків вони мають нейтральний характер, проте при їх перенесенні від конкретної людини на групу людей (соціальну, етнічну, релігійну, расову тощо) часто набувають негативного відтінку і стають причиною ряду небезпечних суспільних явищ.
Вправа “Факти чи стереотипи”
Учні отримують картки з твердженнями. Навпроти кожного мають поставити літеру “Ф” – факт чи “С” – стереотип.
1. Повні люди - привітні.
2. В Україні проживає понад 100 національностей.
3. Більшість сенаторів США – чоловіки.
4. Аборигени - люди відсталі.
5. Усі шведи - світловолосі.
6. Політики - люди безчесні.
7. Усі українці люблять сало.
8. Більшість інвалідів не можуть займатися спортом.
9. Темношкірі більш схильні до занять спортом, ніж до інтелектуальної праці.
10. Хворі на СНІД - люди аморальні.
11. Усі президенти України - чоловіки старші за 35 років.
11. Араби - люди імпульсивні.
12. Християни - люди високих чеснот.
13. Яблуні цвітуть навесні.
14. Українські чорноземи - найкращі.
2. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
Вправа “Обери друга”
Вчитель. Мабуть, усі погодяться, що важко жити без друзів. У кожного з вас є друг, часто не один. Скажіть, будь ласка, як ви їх обираєте? Що для вас головне в спілкуванні з іншими людьми?
Відповіді учнів
Орієнтовно: Ми обираємо друзів за їх внутрішні якості (спільність інтересів, риси характеру), а не за зовнішні (зовнішність, національність, соціальне становище)
А тепер уявіть, що у вас з’явився новий друг. Ви можете обрати його самі. Кожен з вас отримав картки, де вказано короткі характеристики різних людей. Оберіть серед них ту, якою б хотіли наділити свого друга.
Будь ласка, дайте йому ім'я, складіть коротеньку історію про ваше знайомство, поясніть, що саме вас зробило справжніми друзями. Розкажіть цю історію однокласникам. Намагайтеся бути максимально щирими.
Картка 1
Характеристики друзів:
1. Комунікабельність, весела вдача, любов до природи та квітів.
2. Увага до власного здоров'я, заняття атлетикою, вміння танцювати сучасні танці.
3. Якості гарного оповідача, знання безлічі цікавих історій, колекціонування старовинних шпильок.
4. Любов до дітей, уміння знаходити з ними спільну мову, смак у виборі одягу.
5. Любов до футболу та командних видів спорту, не пропускає трансляції жодної цікавої гри та знається на майстерності гравців.
6. Уміння бути кумедним, коли це доречно, „рятувати” компанію від нудьги
7. Серйозність у баченні власного майбутнього, вміння будувати власне життя відповідно до поставленої мети.
8. Найкраща колекція кактусів в області, зібрана впродовж років, мрія - підводне плавання в теплих морях.
9. Врівноваженість та вміння стримувати себе під час бурхливих дискусій, здатність завжди дати гарну пораду будь-кому, хто її потребує.
10. Любов до котів. Багато читає фантастики зарубіжних авторів.
11. Знавець хитрощів багатьох комп'ютерних ігор, вміє гарно робити фотографії.
12. Любить експериментувати на кухні, таких солодких салатів та печива ніде більше не скуштуєш.
13. Романтичність, вміння писати вірші та непогано малювати гравюри олівцем. Любить подорожувати в різні країни, хай лише в уяві.
14. Доброзичливість, готовність допомогти у навчанні, мрії про майбутню професію дизайнера. Гарно грає на гітарі, має власні пісні, досконало знає англійську мову.
15. Любить смачно поїсти, бо й готує гарно. Вдома має папугу, який уміє говорити, канарку та совеня.
2-3 учні за бажанням розповідають свої історії, інші вказують, яких друзів обрали вони.
А зараз ви отримаєте уточнення інформації щодо вашої дружби. Номер характеристики вашого друга з картки 1 відповідає додатковій інформації в картці № 2.
Поміркуйте, які корективи вносить ця інформація у ваші взаємини. Будьте готові розказати про це класу.
Учні отримують і опрацьовують нові картки.
Картка 2
Доповнення до карток:
1) Дівчина – інвалід, що має проблеми з руховими функціями ніг.
2) Хлопчик, старший брат якого відбуває покарання за крадіжки.
3) Хлопчик, найнижчий на зріст у класі.
4) Дівчинка з надмірною вагою тіла.
5) Дівчинка – темношкіра.
6) Хлопець із багатодітної сім'ї з низькими статками.
7) Хлопець, батьки якого зловживають алкоголем і часто не бувають удома.
8) Дівчинка – сирота, яку виховують далекі родичі.
9) Хлопець, молодший від вас на 4 роки.
10) Чоловік-інвалід 30 років, що пересувається на інвалідному візку.
11) Рудоволоса та червонощока дівчинка низького зросту.
12) Дівчинка – циганка, батьки якої нещодавно поселилися у вашій місцевості.
13) Сусід - пенсіонер.
14) Дівчинка - мусульманка із кримськотатарської родини.
15) Хлопець з родини єговістів.
Запитання
1) Чи легко вам було визначити власне ставлення у новій ситуації?
2) Чи потоваришували б ви з цією людиною, якби відразу знали всю інформацію про неї?
3) Як поставляться до такого друга ваші знайомі, рідні?
Висновки: Друг – це людина, яка нас розуміє, з якою весело, цікаво, комфортно і надійно. Але часто різні соціальні упередження не дозволяють нам помітити позитивні риси в інших, можуть стати на перешкоді взаємин, навіть якщо ми самі на них не зважаємо.
Розповідь учителя, запис нових визначень
Негативні стереотипи, якщо вони впливають на мислення суспільства, можуть призвести до виникнення упереджень – необ'єктивного ставлення до кого-небудь або чого-небудь; забобонів –негативного ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких насправді нічого не знаєте, чи на основі певного стереотипу про них; дискримінації — обмеження прав людини й утиск її гідності за ознаками раси, національності, статі, релігії, переконання, майнового становища тощо; геноциду — навмисного й систематичного знищення расових або національних груп цивільного населення з метою ліквідувати певні раси, національні та релігійні групи.
Акти дискримінації можуть відбуватися відверто або таємно, вони можуть набути поширення, виконуватися окремими особами або анонімними групами, бути одиничними або систематичними, незначними (наприклад у жартах) або серйозними, що завдає психічної, матеріальної або фізичної шкоди жертвам.
Розглянемо різновиди дискримінації.
Расизм — протиправна національна політика, що має на меті пригноблення представників однієї раси представниками іншої. Вона ґрунтується на расовій дискримінації, уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на підставі видимих особливостей зовнішнього вигляду, зокрема кольору шкіри, структури та кольору волосся, рис обличчя, будови тіла тощо, тобто на раси, на різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їхньої належності до цих груп (рас).
Робота з джерелом
1.Наскільки самостійною є позиція дівчинки?
2. З якою метою зроблено фотографію?
Робота в групах з повідомленям ЗМІ від 02.04.2008р.
«.... Студенти – іноземці нарікають на те, що живуть у нашій країні, як у в’язниці. Вони бояться гуляти в центрі міста,а коли виїжджають то тільки групою.У темний час починається «коменданська година» - якраз вечорами найчастіше нападають наіноземців. Наречена загиблого біженця із Сєрра-Леоне Віктора Чарльза Оксана розповідала нам, що його друзів перестали ходити в гості. «Вони бояться ходити там,де вбили Віктора, бояться що й самі можуть знайти смерть поруч з моїм будинком,- розповідала Оксана. А втім, «не треба думати,що ми слабкі. Ми перемогли рабство, диктатури, дамо собі раду із расизмом», - кажуть темношкірі, які живуть в Україні, і в неофіційних розмовах додають, що, непокладаючись на допомогу правоохоронців, уже починають озброюватися....
«…Що ж неподобається вашим расистам? Що ми платимо гроші за навчання? Створюємо підприємства, даємо роботу не тільки собі, а й вам? За що нас бити?» І сам собі відповідає: «Напевно, тому, що ми чорні і нас здалеку видно».
Запитання
1. У якому розумінні вживається в тексті вислів «комендантська година»?
2. Чому студенти-іноземці не сподіваються на допомогу правоохоронних органів?
3. Як пояснити назву уривку «Ми чорні і нас здалеку видно»?
Підсумок
Групам роздаються аркуші паперу, на яких написано: «Расизм – це ганебно,тому що….»
Термін «ксенофобія», походить від грецьких слів «ксенос» — чужинець, незнайомець та «фобос» — страх й означає страх перед чужоземцями та ненависть до них, їх культури, звичаїв.
Дискримінація має дві основні форми:
1) де-юре, або правова — закріплена в законах;
2) де-факто, або неофіційна — що усталилася в соціальних звичаях.
Розрізняють також пряму й непряму дискримінацію. Пряма дискримінація характеризується як намір дискримінувати особу чи групу, наприклад бюро з працевлаштування відмовляє в послузі претенденту певної національної ознаки (єврею, цигану та ін.) або житлова компанія не продає квартири для осіб «кавказької національності».
Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або конкретних заходів: це відбувається тоді, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять де-факто особу чи осіб певної меншини в невигідне становище порівняно з іншими. Прикладами можуть бути: мінімальний критерій зростання для певної професії (завдяки чому серед заявників може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків); відмова у вакансії людям із певним іміджем — жінкам, які носять довгі спідниці (під що підпадають мусульманки), чоловікам із довгим волоссям або із сережками у вухах (під що підпадають чоловіки і певним особистим смаком) тощо. Формально ці правила є нейтральними щодо, наприклад, етнічної або релігійної належності, але фактично ставлять у нерівноправне становище різних членів суспільства, а деякою мірою — і представників етнічних і релігійних груп (наприклад хіджаб — ознака мусульманки).
Протилежним випадком є позитивна дискримінація, під якою розуміють політичні заходи, спрямовані на врахування статі, раси або етнічної належності суб'єкта з метою забезпечення рівності можливостей для представників груп населення, які зазнають або зазнавали раніше дискримінації. Позитивна дискримінація є важливим чинником подолання гендерної нерівності, вона орієнтована на збільшення кількості жінок у сфері зайнятості, освіти й бізнесу, із яких вони були історично виключені. Аналогічна позитивна дискримінація з тих самих причин здійснюється щодо національних меншин, наприклад циган.
Робота з джерелом
Сьогодні в Європі серйозною проблемою є зростання недовіри, негативного ставлення до емігрантів з країн Азії та Африки. Щоб запобігти таким негативним явищам на замовлення місцевої влади у м.Кельн з’явився такий плакат.
|
Запитання
1. Про що змушує замислитися плакат? До чого він закликає?
2. Наведіть відомі вам з історії приклади дискримінації, расизму, ксенофобії.
3. Чи відомі вам імена людей, що боролися проти таких явищ?
4. Чи стикалися ви з дискримінацією у своєму житті.
Розповідь вчителя
Організація Об'єднаних Націй виключає расову, політичну, релігійну й інші види дискримінації в міжнародних відносинах (ст. 55, 62 і 73). У 1948 р. Загальна декларація прав людини заборонила всі форми расової й іншої дискримінації.
Дискримінація щодо осіб і соціальних груп за ознакою раси, релігії, ґендеру, етнічної належності, походження, національності або сексуальної орієнтації заборонена в багатьох міжнародних документах із прав людини та в Лісабонській угоді, що замінює Конституцію ЄС.
Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості» Г.Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст
Притча про аксакала
Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди попрощатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім’ї, що усі сини і невістки, дочки і зяті жили разом у мирі та злагоді. Не може вже говорити старий – подають йому папір і олівець, і він довго пише. І коли випадає з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі – там 100 разів було написано одне слово. Не здогадуєтесь яке? 100 разів було написано – терпимість!»
«Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини», - сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть вони тебе відсталим або «занадто» крутим. Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми.
Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.
Всі ми несхожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:
1. Складіть аркуш навпіл.
2. Відірвіть верхній правий кут.
3. Знову складіть навпіл.
4. Відірвіть правий верхній кут.
5. Знову складіть.
6. Знову відірвіть верхній правий кут.
7. Складіть аркуш надвоє.
8. Якщо можна, відірвіть правий кут.
9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.
Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви,є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа? Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, а навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.
Це слово походить від латинського прикметника «Терплячий». Отже, Толерантний – це здатний витримувати іншого, не такого як сам. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть зі відсутності приязні, поваги, любові. Серед правил етикетного спілкування є рекомендації про прийняту відстань між співрозмовниками.
Толерантність – це «відстань» між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.
Перед нами дві дівчинки (хлопчика). Необхідно знайти 5 відмінностей і 5 спільних рис, які їх об’єднують.
(Обговорення)
Це дослідження стверджує, що ми є різними, але у нас багато спільного, що нас об’єднує, тому не варто ображати інших. Але не завжди ми буваємо терплячими. Усі ми різні, проте жодна людина не є людиною більше чи менше, ніж будь хто інший. Усі ми рівні и однаково можемо використовувати свої прав
Моральні цінності людства здавна становили основу законів. Сучаcні закони найвищою цінністю визначають життя
Толерантність - взаємоповага, терпимість, порозуміння, співчуття, милосердя, справедливість, чуйність, доброзичливість.
Вправа «Що таке толерантність?»
Завдання. За роздатковим матеріалом пояснити вислови видатних людей про толерантність (робота в групах)
· Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає. (Марк Аврелій)
· Нам потрібні реформи, а не революції. Нам потрібне толерантне, досконаліше суспільство (А.Сахаров)
· Закликаю до відмови від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває суспільний організм, травмує суспільну свідомість (Леонід Кучма)
Отже, толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей.
Висновок: Довколишній світ різноманітний і всі люди теж різні, але завжди можна знайти щось, що нас поєднує, завдяки чому ми можемо порозумітися з іншими.
Однією з важливих цінностей сучасного світу, на якій повинні базуватися відносини між людьми, є толерантність. Вже 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності, проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою у 1995 році на 28-ій Генеральній конференції ЮНЕСКО.
Робота з документом
Із Декларації принципів толерантності
Стаття 1. Поняття толерантності
1.1 Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
1.2 Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави.
1.3 Толерантність – це обов'язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (в тому числі культурного плюралізму), демократії та правопорядку. Толерантність – це поняття, що означає відмову від догматизму і абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародно-правових актах у галузі прав людини.
1.4 Стосовно поважання прав людини виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що люди з природи своєї відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав'язані іншим.
Запитання
1) Дайте визначення поняттю “толерантність”.
2) Визначте, якими рисами повинна володіти толерантна особистість?
3) Чи достатньо ці риси розвинуті у вас?
4) Чому сьогодні настільки важливою є побудова толерантного суспільства?
Вчитель. Слово “толерантність” є сьогодні одним з найпопулярніших, найуживаніших у світі. Воно, як пароль, який свідчить про належність до кола людей з сучасними поглядами на життя, активною громадською позицією. Рух за толерантність набуває все більшого визнання та поширення у світі.
Тест “Наскільки ви толерантні?”
Спробуйте максимально чесно відповісти на питання.
Обери ту відповідь, яку ти вважаєш правильною, та полічи, скільки відповідей «б» ти отримав:
1. Для того, щоб не було війни...
а) неможливо нічого зробити, тому що війни будуть завжди;
б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.
2. У школі говорять про героїв, які виявили толерантність...
а) це тебе не цікавить;
б) ти хочеш дізнатися про цих героїв більше.
3. Ти протистоїш насильству...
а) насильством;
б) приєднуєшся до інших людей для того, щоб сказати «Ні!».
4. Товариш тебе зрадив...
а) ти помстишся йому;
б) ти намагатимешся порозумітися з ним.
5. Коли говорять про дітей, які постраждали від війни...
а) ти почув про це і забув;
б) ти шукаєш можливість для того, щоб проявити з ними солідарність.
6. Ти не згоден із кимось...
а) ти не даєш можливості йому говорити;
б) ти все-таки слухаєш його.
7. У класі, ти вже відповів...
а) ти хочеш відповідати ще;
б) ти даєш можливість відповісти іншим.
8. Тобі пропонують листуватися з кимось з іноземців...
а) ти не відчуваєш ні потреби у листуванні, ні потреби ділитися своїми думками та мріями;
б) ти хочеш листуватися для того, щоб поділитися своїми думками, мріями.
1. Для того, щоб не було війни...
а) неможливо нічого зробити, тому що війни будуть завжди;
б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.
2. У школі говорять про героїв, які виявили толерантність...
а) це тебе не цікавить;
б) ти хочеш дізнатися про цих героїв більше.
3. Ти протистоїш насильству...
а) насильством;
б) приєднуєшся до інших людей для того, щоб сказати «Ні!».
4. Товариш тебе зрадив...
а) ти помстишся йому;
б) ти намагатимешся порозумітися з ним.
5. Коли говорять про дітей, які постраждали від війни...
а) ти почув про це і забув;
б) ти шукаєш можливість для того, щоб проявити з ними солідарність.
6. Ти не згоден із кимось...
а) ти не даєш можливості йому говорити;
б) ти все-таки слухаєш його.
7. У класі, ти вже відповів...
а) ти хочеш відповідати ще;
б) ти даєш можливість відповісти іншим.
8. Тобі пропонують листуватися з кимось з іноземців...
а) ти не відчуваєш ні потреби у листуванні, ні потреби ділитися своїми думками та мріями;
б) ти хочеш листуватися для того, щоб поділитися своїми думками, мріями.
Підраховуємо загальну кількість балів
Якщо у тебе переважають відповіді «б», це означає, що ти виявляєш велику толерантність, є майбутнім громадянином світу, відповідальним і солідарним, активним провідником миру.
Якщо у тебе від 3 до 7 відповідей «б», це свідчить про те, що ти не дуже толерантний. Ти намагаєшся нав'язати свої ідеї, але проявляєш цікавість, у тебе гарна, уява. Використовуй ці свої риси для боротьби з нетерпимістю.
Якщо у тебе менше ніж 3 відповіді «б», це означає, що ти зовсім не толерантний. Але якби ти був налаштований оптимістичніше і навчився дискутувати, ти міг би стати більш щасливим. Спробуй докласти більше зусиль.
Якщо у тебе менше ніж 3 відповіді «б», це означає, що ти зовсім не толерантний. Але якби ти був налаштований оптимістичніше і навчився дискутувати, ти міг би стати більш щасливим. Спробуй докласти більше зусиль.
Запитання
1. Як Ви вважаєте, яка різниця між терпінням, толерантністю та поступкою?
2. До яких речей чи дій Ви не можете ставитись толерантно? А ваші друзі? Чи можуть розбіжності в ставленні до речей і людей завдати шкоди вашій дружбі?
3. Чи може толерантність мати обмеження? Чи може вона бути надмірною, особливо у ставленні до людини, несимпатичної вам?
Отже, толерантність — це ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама. «Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку» (Вольтер). Толерантність — це двосторонній процес. Толерантності можна досягнути лише за умови взаємної поваги.
V. Узагальнення та систематизація знань
Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.
(На дошці записане у стовпчик слово толерантність, учні по черзі називають риси характеру і виходять записують їх)
Т – терплячий, товариський, тактовний.
О – обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.
Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.
Е – енергійний, елегантний, ефективний.
Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.
А – активний, акуратний, авторитетний.
Н – надійний, найдорожчий.
Т – терплячий.
Н – необхідний людям, ніжний, незалежний.
І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.
С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого, страждаючий.
Т – тактовний, товариський.
Ь.
(На дошці записане у стовпчик слово толерантність, учні по черзі називають риси характеру і виходять записують їх)
Т – терплячий, товариський, тактовний.
О – обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.
Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.
Е – енергійний, елегантний, ефективний.
Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.
А – активний, акуратний, авторитетний.
Н – надійний, найдорожчий.
Т – терплячий.
Н – необхідний людям, ніжний, незалежний.
І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.
С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого, страждаючий.
Т – тактовний, товариський.
Ь.
VІ. Підсумок уроку
Вправа “Корзина для сміття”
Поміркуйте, яких негативних рис у собі ви спробуєте позбутися після сьогоднішнього уроку. Запишіть їх на аркуші паперу і викиньте в «корзину для сміття»
Вправа “Валіза досвіду”
Що корисного ви дізналися на сьогоднішньому уроці й візьмете з собою на майбутнє.
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 3
2. Записати кілька анекдотів, створених на основі стереотипів, або кілька поширених стереотипів про українців (на вибір). Поміркуйте, чи можуть вони когось образити.
5 клас"Вступ до історії України"
Тема: Мова як джерело знань про минуле
Мета: пояснити зміст понять «мова», «історизми»; з’ясувати, чому мова є джерелом знань про минуле народу; навчити учнів знаходити в тексті підручника відповіді на запитання, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.
Основні поняття: мова, історизми.
Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «мова», «історизми», наводити приклади слів, із яких можна довідатися про давні часи.
Мова — це глибина тисячоліть.
М. Шумило
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Завдання
1. Назвіть тему попереднього уроку.
2. Назвіть та поясніть основні поняття теми, що вивчалася на попередньому уроці.
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт зібрати наприкінці уроку для перевірки.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Метод «Мікрофон»
Які джерела містять інформацію про події, що відбулися у давнину?
IV. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Дослідник мови Якоб Грімм вважав, що «наша мова є також наша історія». Мова кожного народу пройшла великий шлях розвитку. Частина слів тієї чи іншої мови дійшла і до наших днів, а частина — загубилася у віках. Чи відомо вам, наприклад, що означають слова «град», «вої» та «рать»? Відповідь на це та багато інших питань з історії української мови та усної народної творчості ми знайдемо протягом уроку.
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Мова — джерело знань про минуле.
2. Походження імен людей.
1. Мова — джерело знань про минуле
Метод «Мікрофон»
Поміркуйте, чому мову називають джерелом знань про минуле.
Метод «Два — чотири — всі разом»
Поміркуйте, які слова називають «активними», а які — «пасивними».
Метод «Мікрофон»
Отже, активними називають слова, якими ми послуговуємося регулярно, щодня.
Наведіть приклади активних слів.
2. Походження імен людей
Словник
Антропоніміка — наука, яка вивчає походження імен, прізвищ, псевдонімів.
Цікаво знати
В Україні найпоширенішим чоловічим іменем є Іван, а жіночим — Ганна. Найдовшими чоловічими іменами є Максиміліан, Пантелеймон, а жіночими — Аполлінарія та Дзвенислава. Полічіть, зі скількох літер складаються зазначені імена. Водночас найкоротшими іменами є Ян та Ія.
Бесіда
1) Що таке прізвище?
2) Для чого людині потрібне прізвище?
3) Поміркуйте, чи давно існують прізвища.
VI. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Бесіда
1. Поясніть назву уроку «Мова як джерело знань про минуле».
2. Які слова називають історизмами? Наведіть приклади.
3. Поясніть, як ви розумієте епіграф уроку.
4. Що вивчає наука антропоніміка?
VІI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
• слова кожної мови мають свою історію;
• слова, які ми використовуємо у своєму мовленні щодня, називаються активними;
• до пасивних зараховують слова, що вийшли з активного вжитку — застарілі слова й історизми;
• історизми — це слова, пов’язані з певним історичним періодом розвитку держави;
• словами-неологізмами називають слова, що були нещодавно створені або запозичені з інших мов;
• більша частина слів української мови має українське походження;
• в українській мові слова іншомовного походження становлять 10 % від загальної їх кількості;
• антропоніміка — наука, яка вивчає походження імен, прізвищ, псевдонімів.
VІІI. Домашнє завдання
Творче завдання. Створіть малюнок до одного з українських слів-історизмів.
Мої уроки
11 клас
Тема: Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості
Тема: Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості
Мета: визначати причини формування дисидентського руху; характеризувати його напрямки та їхній вплив на суспільно-політичне життя; прогнозувати суспільні наслідки цього історичного явища;пояснювати зміст термінів і понять «дисидент», «правозахисник», «опозиція», «репресії», КДБ, «антирелігійна кампанія»;висловлювати ставлення до дисидентів,давати оцінку діяльності опозиційно-налаштованих громадян України.
Міжпредметні та міхкурсові зв’язки: Всесвітня історія, 11 клас - “ Розвиток культури ( 1945- початок ХХ ст..) ”. Українська література – Василь Симоненко, Ліна Констенко….
Тип заняття – формування в учнів нових знань.
Вид заняття – семінар з елементами освітньої презентації учнів.
Навчально-методичне забезпечення
Дидактичний матеріал:
«Духовна історія України» (середина 50х – середина 60х рр.);
«Дисидентський рух в Україні».
(На дошці розміщено епіграф)
Не заколисуй ненависті силу,
Тоді привітність візьмем за девіз.
Як упаде в роззявлену могилу
Останній на планеті шовініст.Василь Симоненко
Як сірничок, припалений до сонця,
День спалахнув, обвуглився, погас…Ліна Костенко
Вид заняття – семінар з елементами освітньої презентації учнів.
Навчально-методичне забезпечення
Дидактичний матеріал:
«Духовна історія України» (середина 50х – середина 60х рр.);
«Дисидентський рух в Україні».
(На дошці розміщено епіграф)
Не заколисуй ненависті силу,
Тоді привітність візьмем за девіз.
Як упаде в роззявлену могилу
Останній на планеті шовініст.Василь Симоненко
Як сірничок, припалений до сонця,
День спалахнув, обвуглився, погас…Ліна Костенко
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Учитель перевіряє готовність учнів до заняття з метою створення робочого настрою учнів.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми.
Перш, ніж розпочати вивчення нової теми, вчитель проводить вступну бесіду на повторення вивченого матеріалу за такими запитаннями:1. Коли почалася «відлига» в українській літературі?
І. Організаційна частина.
Учитель перевіряє готовність учнів до заняття з метою створення робочого настрою учнів.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми.
Перш, ніж розпочати вивчення нової теми, вчитель проводить вступну бесіду на повторення вивченого матеріалу за такими запитаннями:1. Коли почалася «відлига» в українській літературі?
2. Хто такі «шістдесятники» ? Які чинники суспільно-політичного життя зумовили їх появу?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
У письменника М.Олійника в романі «Хрест» є такі слова: «Мов метелики на світло, летіли самозречені юнаки і дівчата за теплим вітром під стужним віянням зими, що так і не спромоглася на омріяну весну».
Запитання: Кому, на вашу думку, присвятив ці рядки український письменник?Отже, сьогодні я хочу запросити вас до розмови про тих, хто в часи радянської тоталітарної системи мужньо виборював право мати власну думку, відстоював право мати власну гідність, не боявся сказати правду про життя у радянській державі. Сьогодні ми будемо говорити про дисидентів
ІV Оголошення теми і мети уроку
Тема: Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості
Мета: визначати причини формування дисидентського руху; характеризувати його напрямки та їхній вплив на суспільно-політичне життя; прогнозувати суспільні наслідки цього історичного явища;пояснювати зміст термінів і понять «дисидент», «правозахисник», «опозиція», «репресії», КДБ, «антирелігійна кампанія»;висловлювати ставлення до дисидентів,давати оцінку діяльності опозиційно-налаштованих громадян України.
Проблемне запитання: Тож хочу і я сьогодні звернутися до вас, дорослих і свідомих громадян незалежної і демократичної країни, із запитанням: Чому ж Україна на змогла захистити кращих синів своїх, еліту нації, чому дисиденти прагнучи віддати Україні свій талант, своє натхнення, свою працьовитість, часто платили за це зламаною долею, а інколи і своїм життям. Чому дисидентський рух не став масовим? Тож нехай ці слова стануть проблемою нашого уроку.
В кінці заняття учні мають відповісти на нього.
V. Вивчення нового матеріалу.
1 Поява дисидентського руху.
2 Створення опозиційних організацій .
3. Діяльність Левка Лук’яненка.
Розповідаю
Дисидентський (опозиційний) рух виник в Україні в середині 1950-х років як форма протесту проти дій партійно-державного апарату та порушення ним радянських законів. (Учитель просить учнів звернути увагу на
термінологічний словник)
Слово “дисидент”означає незгодний і пояснюється як “людина протесна”, яка відкрито протиставляє свої погляди панівній ідеології та рішуче захищає свої переконання.
Диктую поняття правозахисник-учні записують в зошит
Синонім слова “дисидент” стало “правозахисник.” – людина, яка вибирає громадянські, релігійні та національні права.
Розповідаю
Дисидентство охопило всі регіони України та найбільші міста, набуваючи національно-демократичного забарвлення.
Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції установила цензуру, відкидала будь-які закони можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління
Диктую поняття опозиція-учні записують зошит
Опозиція - протиставлення одних поглядів у політиці іншим.
Розповідаю
Не менш важливими були й національно-культурні причини. Серед них насамперед вирізнялися політика з російщення, позбавлення українського народу самобутніх рис, можливостей для вільного національно-культурного розвитку. Соціально-економічні причини полягали в низькому рівні життя, нав’язуванні Україні невідповідної її потребам і можливостям моделі економічного розвитку, суперечностях економічної політики. Дисидентський рух зумовлювали також релігійні причини, породжені державною антирелігійною політикою й антидемократичними засобами, якими вона проводилася.
Названими причинами були зумовлені й напрями дисидентського руху.Найрадикальнішим і найбільш переслідуваним напрямом був політичний,самостійницький. Представники цього руху мали за мету здобуття державної незалежності України. Головним засобом її здійснення обрали агітацію за вихід зі складу СРСР.
Національно-культурний напрям зосереджувався на питаннях задоволення духовних і культурних потреб українського народу шляхом відродження національної самобутності, традицій мови, усебічного та правдивого висвітлення історії. Представники цього напряму засуджували й чинили опір з російщенню.
Правозахисний напрям об’єднував людей, що виступали проти незаконних арештів і закритих політичних судів, порушення соціальних, економічних, культурних прав українців як людей і громадян
Запитую
Які виникли напрями дисидентів?
Розповідаю
Переслідування радянською владою служителів церкви та віруючих покликали до життя рух за свободу совісті, який теж був органічною складовою дисидентського руху. Напрями дисидентського руху не були чітко розмежованими. У діях і заявах дисидентів завжди органічно поєднувалися зусилля, які можна було розцінити як утілення кількох різних напрямів.
Диктую-учні записують в зошит
Джерела формування дисидентства.
Підпільний рух, який став спадкоємцем діяльності ОУН-УПА, але відмовився від збройних методів боротьби;
Рух «шістдесятників», яскраві представники якого «перетікали» до дисидентів.
Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Василь Стус – який загинув у радянських таборах, однак не зрадив своїй совісті, слова В.Стуса, який ще в 1977 році писав:
"Народе мій! До тебе я поверну,
і в смерті обернуся до життя..."
А в день перепоховання В.Стуса у 1989 році В.Забаштанний звертався до своїх сучасників:
"Україно, ну що ж ти за мати
Чи я долю твою не осяг,
Що ти здатна синів убивати,
І підносить убитих на стяг?"
це про нього та інших «шістдесятників» можна сказати словами Ліни Костенко:
Було нам важко і було нам зле,
І західно, і східно. Але
Нам не було негідно
І це, напевне, головне
Було нам важко і було нам зле,
І західно, і східно. Але
Нам не було негідно
І це, напевне, головне
Особливості дисидентського руху в Україні
Це була мирна, насильницька форма боротьби. Це боротьба за розум, душі людей.
Дисидентський рух мав свої чітко визначені організаційні форми (гуртки, спілки, комітети);
Був загальноукраїнським явищем, проявлявся в усіх регіонах України;
Дисиденство охоплювало різні соціальні верстви населення. Однак, більшість у ньому представляла інтелігенція.
Пригадайте, кого ви знаєте з українських та російських дисидентів? Чим українську дисидентство відрізняється від дисидентства в СРСР загалом?
Звернути увагу!
Українські дисиденти: А.Горська, В.Симоненко, П.Григоренко, Л.Лук'яненко, В.Чорновіл, І.Драч, І.Дзюба, О.Тихий та інші.
Російські дисиденти: О.Солженіцин, В.Висоцький, Є.Євтушенко, А.Сахаров та інші.
Українське дисидентство вирізняється тим, що воно піднімало крім правозахисних питаньта релігійних ще і національні, що хвилювали українську національну еліту.
Учням дається завдання: протягом уроку самостійно заповнити таблицю у зошиті "Дисидентський рух на Україні"
Реакція тоталітарного режиму на дисидентський рух
У другій половині 1950-х рр. в Україні в різних містах починають спонтанно виникати підпільні групи та організації, які намагаються набути струнких організаційних форм і розгорнути пропагандистську діяльність з метою залучити нових прихильників і розгорнути більш активну роботу. Однією з найпоширеніших форм боротьби на цьому етапі стало виготовлення і поширення листівок, наклад яких складав декілька тисяч.
Текст однієї з таких листівок.
«Воля народам, Воля людині!
Громадянине!
Чи зробив ти висновок, що дав українському народові жовтневий переворот 1917 р.?
Він зліквідував здобуту народами внаслідок повалення царизму волю, придушив молоду Українську народну республіку, принісши твоєму народові ще гірше рабство, ніж було царське. І він спричинив до загибелі кращих твоїх братів і друзів, до загибелі української культури і до знищення твого добробуту.
Чи згоден ти і надалі терпіти більшовицьке ярмо?
Українські революціонери.
Прочитай і непомітно підкинь другому».
Запитання до документа.1. Які ідеї містились у листівці?
Текст однієї з таких листівок.
«Воля народам, Воля людині!
Громадянине!
Чи зробив ти висновок, що дав українському народові жовтневий переворот 1917 р.?
Він зліквідував здобуту народами внаслідок повалення царизму волю, придушив молоду Українську народну республіку, принісши твоєму народові ще гірше рабство, ніж було царське. І він спричинив до загибелі кращих твоїх братів і друзів, до загибелі української культури і до знищення твого добробуту.
Чи згоден ти і надалі терпіти більшовицьке ярмо?
Українські революціонери.
Прочитай і непомітно підкинь другому».
Запитання до документа.1. Які ідеї містились у листівці?
2. Чи могли мати вплив на громадян проголошені в ній ідеї?
Ця листівка була підготовлена і розповсюджена групою «Об'єднання», яка проіснувала від 1956 до 1959 р. Вона налічувала 15 активних учасників .
2. Репрезентація проекту: « Створення опозиційних організацій».
1.У чому полягає суть феномена дисидентського руху?
Учні зазначають:
Дисидентський рух мав специфічну соціальну базу (80% дисидентів складала інтелігенція);
Дисидентський рух був тривалим у часі (понад 20 років), вміщував у собі зародок альтернативного суспільства;
Концентрував опозиційні інтелектуальні сили;
Створював осередки майбутніх масових рухів;
У ньому викристалізовувалися ідейні засади майже всього сучасного політичного спектра.
Які напрямки дисидентського руху виділили ви?
Відповідь учнів:
Національно-визвольний;
Релігійний;
Правозахисний.
Який напрям презентувала група Л.Лук’яненка?
Відповідь учнів:
Національно-визвольний.
Національно-визвольний.
Продовження політичний репресій в Україні.
Освітня презентація учня статті І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
Учитель: Широкої підтримки у громадян України дисидентський рух не здобув. Поміркуємо, чому дисидентський рух не став масовим ?
Учні розмірковують, даючи відповідь на проблемне запитання.
VІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь.
Запитання до класу:1. У чому специфіка та історичне значення діяльності дисидентів?
Охарактеризуйте вислів В.Мороза-історика, дисидента: «Віра виникає тоді, коли є мученики» і «знищені стають прапором».
VІІ. Підбиття підсумків. Висновки.
Вчитель надає можливість учням оцінити зміст навчального матеріалу, власну діяльність і освітні презентації, які представлені на уроці. Учні діляться думками про наш час і політичну ситуацію у державі, порівнюючи із періодом «відлиги», висловлюють судження про доленосні події, у яких брали участь Л.Лук’яненко, В.Чорновіл.Домашнє завдання : опрацювати параграф 15
Додоток 1
Термінологічний словник
Дисидент
|
від лат. dissident – незгодний) – особа, що не погоджується з панівною ідеологією
|
Опозиція
|
опір, протидія, протистояння однієї політики іншій, одних поглядів іншим
|
Репресії | гоніння та арешти |
Правозахисник
|
особа, яка виступає поборником дотримання прав людини у державі
|
Цензура
|
(від нім. Zensur, лат. censura – суворе судження) – контроль офіційної влади над змістом, випуском у світ і розповсюдженням друкованої продукції, творів.
|
КДБ
|
спецслужба, яка була створена у 1954 р. і проіснувала до 1991 р. Вона прийшла на зміну НКВС. Одним із відділів Комітету Державної Безпеки стало п’яте головне управління – відповідальне за нагляд за дисидентами.
|
Додоток 2
Основні події:
• 1959р. – створення УРСС;
• 1961р. – судовий процес над членами УРСС;
• 1964р. – пожежа в Київській публічній бібліотеці;
1965р. – “Інтернаціоналізм чи русифікація” І.Дзюба.
Опорні терміни
• 1959р. – створення УРСС;
• 1961р. – судовий процес над членами УРСС;
• 1964р. – пожежа в Київській публічній бібліотеці;
1965р. – “Інтернаціоналізм чи русифікація” І.Дзюба.
Опорні терміни
• Дисидент – незгодний з існуючою суспільно-політичною системою в державі;
• Опозиція – протиставлення одних поглядів у політиці іншим;
• Репресії – переслідування осіб, групи осіб, нації з боку держави;
• Цензура – контроль за змістом публікацій, видовищ, кінофільмів тощо за допомогою спеціально створених установ.
• Опозиція – протиставлення одних поглядів у політиці іншим;
• Репресії – переслідування осіб, групи осіб, нації з боку держави;
• Цензура – контроль за змістом публікацій, видовищ, кінофільмів тощо за допомогою спеціально створених установ.
Додоток 3
Матеріали для відповідей учнів
Арешти
Найбільш дієвим, на думку представників радянської влади засобом приборкати дисидентський рух був арешт, а потім - ув'язнення у таборах Сибіру на кілька років. До багатьох дисидентів цю форму покарання застосовували кілька раз. Серед таких були: В.Стус, Л.Лук'яненко, В.Чорновіл, С.Параджанов та інші. Що собою являло це покарання? Дух епохи дуже яскраво і переконливо описав у книзі "Архіпелаг Гулаг" О.Солженіцин:
Вперше В.Стуса заарештували у 1972р., вирок - 5 років таборів і 3 роки заслання. Вдруге - у 1980р. за приналежність до УГС, вирок - 10 років таборів і 5 років заслання. В цей час дисидент зазнав провокацій, цькування, стеження, жорстоких покарань, тяжкої праці. Поет писав:
"Куди не піткнешся - панують кайдани,
То де вже спокою нам ждать?
Як щирий народу свого громадянин
За край ми повинні гадать"
Так і помер В.Стус у тюремному карцері 4 вересня 1985 р.
За свою діяльність піддався арешту І.Світличний у серпні 1965 р. після повернення з в'язниці працювати за фахом уже не зміг.
За захист прав православних віруючих України у 1972 р. був засуджений В.О.Романюк. Вирок - 7 років позбавлення волі і 3 роки заслання.
У листопаді 1974 р. за "наклепні вигадки, що ганьблять радянську державу і суспільний лад", був заарештований український правозахисник Ю.Т.Литвин. Після звільнення у 1977 р. він продовжив свою діяльність і у 1979 р. завершив статтю "Правозахисний рух в Україні. Його засади і перспективи". І знову арешт і ув'язнення на 10 років і 5 років заслання. До речі, Ю.Литвин перебував у таборах суворого режиму с.Капучино, Половинка і Всесв'ятське Пермської області, де перебувало більшість українських правозахисників. 24 серпня 1984 р. його знайшли у камері із розрізаним животом, а 5 вересня він помер.
В.Чорновіл вперше заарештований у 1967 р. Вирок - 3 роки позбавлення волі за "наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад". У січні 1972 р. - другий арешт. Суд, вирок - за "антирадянську агітацію і пропаганду" 6 років ув'язнення і 3 роки заслання. У 1980 р. - третій арешт.
Переслідувань зазнав і Л.Лук'яненко. Перший арешт - у 1961 р., вирок - 15 років ув'язнення. Вдруге 1977 р.
Трагічна доля склалась і у О.Тихого. Перший арешт за "антирадянську агітацію" у 1957 р., ув'язнення на 7 років. Вдруге вирок винесли у 1977 р. - 10 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. З 1981 р. О.Тихий тяжко хворів (переніс кілька голодовок). 6 травня 1981 р. помер.
19 листопада 1989 р. прах О.Тихого, В.Стуса та Ю.Литвина було перепоховано на Байковому цвинтарі у Києві. Про цю подію згадує Л.Лук'яненко:
"Кияни стоять на тротуарах і питають: "Що? Кого везуть, кого ховаєте?" Їм пояснили: "Лицарів, що згинули за волю України ось теперечки у роках 80-х"
Вони здіймали шапки і приєднувалися до сумного ходу. На площі та прилеглих вулицях було вже тисяч 100. Із гучномовців линула сумна жалобна музика, а серця людей наповнювалися гнівом: "За що ви, кати України, замордували цих людей, ви - нелюди?!"
2. Ув'язнення у психлікарнях
Часто тоталітарна система вживала нелюдські методи для приборкання дисидентського голосу. Група українських дисидентів стала "пацієнтами" психлікарень. Найвідомішою серед таких лікарень була Дніпропетровська. Саме в цій лікарні "лікувався" український правозахисник П.Г.Григоренко. У 1961 р. він, викладач Військової академії ім.Фрунзе (Москва), виступив з критикою сталінізму та політики М.Хрущова. За це у 1964 р. був позбавлений звання і нагород. Протягом 1964 - 1965 рр., а також у 1969 - 1974 рр. перебував на психлікуванні. Але після не припинив правозахисну діяльність.
Психіатричному впливу піддались ще ряд дисидентів таких як: І.Тереля, Л.Плющ, М.Плахотнюк, В.Рубан, М.Ковтуненко та інші.
3. Звільнення з роботи, виклики в органи КДБ
Дуже поширеною формою боротьби з дисидентами було обмеження можливостей спілкування і поширення інформації між однодумцями. Звичним явищем для дисидентів стало звільнення з роботи, заборона писати, друкувати, знімати фільми і т.д. Постійними супутниками опозиціонерів стали стеження, цькування, виклики в органи КДБ і попередження про антирадянську агітацію.
Так за підтримки завзятих "охоронців порядку" не доживши до свого 29-річчя пішов із життя талановитий український поет В.Симоненко.
Для С.Параджанова арешти і ув'язнення не настільки глибоко поранили душу як заборона знімати фільми. "Відлучення" С.Параджанова від екрану тривало 15 років. "Мене вбили, заборонивши знімати" - нарікав режисер близьким. До світових шедеврів Параджанова таких як "Тіні забутих предків" (дістав 39 міжнародних нагород, 24 гран-прі у 21 країні) могли приєднатися й інші твори. Однак влада СРСР вирішила інакше. І геніальний режисер відсидів за свої переконання 2 строки ув'язнення.
Ідеологічним "обробкам" піддавались українські поети Д.Павличко, який змушений був виїхати за кордон, І.Драч, що демонстрував у своїх творах героїчне минуле України, І.Дзюба зі своїми критичними статтями до лідерів радянської держави.
Підводячи підсумок, зауважимо, що радянський уряд проводив активну роботу по виявленню і усуненню українських дисидентів.
Узагальнюючий урок за тему «Правила і закон у суспільстві та твоєму житті»
І – варіант
Запитання
1. Що таке правила?
1. З якого віку особа отримує цивільну працездатність?
2. Визначте, які із зазначених положень стосуються правознавства, а які – дієздатності:
3. З якого віку неповнолітні можуть укладати дрібні побутові угоди?
А). з 8 років, Б). з 16 років, В). законодавством невизначено, Г). з 18 років.
4. Визначте у яких випадках для учасників правовідносин необхідно мати дієздатність, а у яких достатньо мати правоздатність:
А). бути власником будинку, Б). купувати телевізор, В). бути автором статті до газети, Г). отримувати дачу в подарунок, Г). отримати в спадщину грошові заощадження, Д). користуватися житловим приміщенням, Е). обміняти мобільний телефон на відеокамеру.
5. Визначте, на підставі яких із зазначених подій виникають цивільно-правові відносини:
6. Які з перелічених повноважень належать до компетенції Верховної Ради України:
Юридична задачаУ своїй квартирі була знайдена мертвою 19-річна Тетяна. На тілі дівчини експерти виявили численні ножові поранення. Згодом зясувалось, що з квартири вбитої зникли гроші і ювелірні вироби.
Запитання:
1. Чи вчинено злочин?
ІІ – варіант
Запитання
1. Що таке право?
1. Які з перелічених органів є органом законодавчої влади?
2. З перелічених положень виберіть тих, хто є суб’єктом права законодавчої ініціативи: А). суддя міського суду,Б)депутат Верховної Ради України,В). Президент України, Г). вчитель середньої школи.
3. Вкажіть найменший строк позбавлення волі відповідно до Кримінального кодексу України:А). 15 діб; Б), 3 місяці, В). 6 місяців, Г). 1 рік.
4. Які покарання належать до основних кримінальних покарань?А). позбавлення волі; Б). конфіскація майна;В), штраф; Г). попередження;Г). догана.
5. До наведених нижче прикладів вкажіть вид злочину:1.вбивство;2. пограбування;3. викрадення дитини з пологового будинку;4. Нанесення тяжких тілесних ушкоджень;
5. розповсюдження інформації, яка становить державну таємницю;6. ввезення і збут порнографічних товарів;7. залучення до крадіжки неповнолітніх;8. побиття чоловіком дружини.
6. Які повноваження здійснює Кабінет Міністрів україни:А). розробляє проект Державного бюджету України;Б).контролює виконання Державного бюджету України;В). координує роботу міністрів;Г). представляє інтереси громадянина в суді;Г). приймає рішення про визнання іноземних держав
.Юридична задача
На ринку співробітник міліції затримав 19-річного дмитра, який реалізовував порнографічну продукцію. Під час затримання юнак намагався втекти, вихопив пістолет і поранив міліціонера. Дмитра затримали.
Запитання:
1. Чи вчинив Дмитро злочин?
ІІІ – варіант
Запитання
1. Назвіть основні положення конституції України?
1. Вкажіть найменший строк позбавлення волі відповідно до Кримінального кодексу. України:А). 15 діб; Б), 3 місяці, В). 6 місяців, Г). 1 рік
2. Які покарання належать до основних кримінальних покарань?
А). позбавлення волі; Б). конфіскація майна;В), штраф; Г). попередження; Д). догана.
3. Які з перелічених повноважень належать до компетенції Верховної Ради України:А). прийняття законів;Б). призначення голів обласних державних адміністрацій;В). утворення депутатських фракцій;Г). розшук злочинців;Г) затвердження державного бюджету України.Д). надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр міністра України.
4 Які з перелічених органів є органом законодавчої влади?
5.З якого віку неповнолітні можуть укладати дрібні побутові угоди?
А). з 8 років, Б). з 16 років, В). законодавством невизначено, Г). з 18 років.
6. Визначте, за скоєння яких із зазначених дій може настати юридична відповідальність, та вкажіть її вид:
Юридична задача
Безбілетний пасажир відмовився сплатити штраф контролерам. Коли останні запропонували йому на зупинці залишити салон автобуса, той це зробив, але при цьому виштовхнув одного з них і побив його. Міліціонер, який опинився поруч, втрутився і затримав безбілетника.
1.Чи вчинено правопорушення?
5 клас"Вступ до історії України"
Тема: Мова як джерело знань про минуле
Мета: пояснити зміст понять «мова», «історизми»; з’ясувати, чому мова є джерелом знань про минуле народу; навчити учнів знаходити в тексті підручника відповіді на запитання, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.
Основні поняття: мова, історизми.
Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «мова», «історизми», наводити приклади слів, із яких можна довідатися про давні часи.
Мова — це глибина тисячоліть.
М. Шумило
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Завдання
1. Назвіть тему попереднього уроку.
2. Назвіть та поясніть основні поняття теми, що вивчалася на попередньому уроці.
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт зібрати наприкінці уроку для перевірки.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Метод «Мікрофон»
Які джерела містять інформацію про події, що відбулися у давнину?
IV. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Дослідник мови Якоб Грімм вважав, що «наша мова є також наша історія». Мова кожного народу пройшла великий шлях розвитку. Частина слів тієї чи іншої мови дійшла і до наших днів, а частина — загубилася у віках. Чи відомо вам, наприклад, що означають слова «град», «вої» та «рать»? Відповідь на це та багато інших питань з історії української мови та усної народної творчості ми знайдемо протягом уроку.
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Мова — джерело знань про минуле.
2. Походження імен людей.
1. Мова — джерело знань про минуле
Метод «Мікрофон»
Поміркуйте, чому мову називають джерелом знань про минуле.
Метод «Два — чотири — всі разом»
Поміркуйте, які слова називають «активними», а які — «пасивними».
Метод «Мікрофон»
Отже, активними називають слова, якими ми послуговуємося регулярно, щодня.
Наведіть приклади активних слів.
2. Походження імен людей
Словник
Антропоніміка — наука, яка вивчає походження імен, прізвищ, псевдонімів.
Цікаво знати
В Україні найпоширенішим чоловічим іменем є Іван, а жіночим — Ганна. Найдовшими чоловічими іменами є Максиміліан, Пантелеймон, а жіночими — Аполлінарія та Дзвенислава. Полічіть, зі скількох літер складаються зазначені імена. Водночас найкоротшими іменами є Ян та Ія.
Бесіда
1) Що таке прізвище?
2) Для чого людині потрібне прізвище?
3) Поміркуйте, чи давно існують прізвища.
VI. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Бесіда
1. Поясніть назву уроку «Мова як джерело знань про минуле».
2. Які слова називають історизмами? Наведіть приклади.
3. Поясніть, як ви розумієте епіграф уроку.
4. Що вивчає наука антропоніміка?
VІI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
• слова кожної мови мають свою історію;
• слова, які ми використовуємо у своєму мовленні щодня, називаються активними;
• до пасивних зараховують слова, що вийшли з активного вжитку — застарілі слова й історизми;
• історизми — це слова, пов’язані з певним історичним періодом розвитку держави;
• словами-неологізмами називають слова, що були нещодавно створені або запозичені з інших мов;
• більша частина слів української мови має українське походження;
• в українській мові слова іншомовного походження становлять 10 % від загальної їх кількості;
• антропоніміка — наука, яка вивчає походження імен, прізвищ, псевдонімів.
VІІI. Домашнє завдання
Творче завдання. Створіть малюнок до одного з українських слів-історизмів.
Немає коментарів:
Дописати коментар